ШАНУЙМО, ДРУЗІ, ЛІСУ ДИВОСВІТ

Тема: Шануймо, друзі, лісу дивосвіт!

Мета: розширити знання учнів про ліс, розкрити значення лісу в природі та житті людини, виховувати бережливе ставлення до лісу, його мешканців, сприяти формуванню етичних взаємовідносин людини з довкіллям.

Дійові особи: Ведуча, Дівчинка, Береза, Дуб, Калина, Ялина, Підсніжник.

Обладнання: елементи костюмів, касета „Звуки лісу” ,шишки, кошик, підсніжники, штучна ялинка.

Вихователь.

Уявіть собі ліс...

Білий гомін беріз

І ялин заповідних мовчання.

Крик сови з-за ріки,

Коли гаснуть зірки.

За хвилину якусь до світання

Уявіть собі ліс...

Учень.

          Мало хто відмовиться від мандрівки до лісу. А от чи всі знають, що таке ліс? Це велика кількість дерев, що росте на великій площі. Дорослі дерева утворюють в лісі деревостан. Молоде покоління дерев називають підростком, воно підростає і поступово замінює старий ліс. Чагарники, що ростуть під деревами, називають підліском.

           Ліс буває чистий і мішаний. Чисті ліси в свою чергу поділяються на хвойні та листяні.

           Якщо всі дерева мають приблизно однакову висоту - це ліс одноярусний. Якщо ж дуб, ясен - найвищі, під ними росте липа, граб а нижче - чагарники, то такий ліс є багатоярусний. Під наметом лісу знаходять притулок різноманітні трави, мохи, лишайники, гриби.

Учениця.

           Ліс - неоціненний дар природи, наш „Зелений друг”. Це гігантська фабрика цілющого повітря, це й природна аптека, що здавна постачає людям ліки. Дослідження показали, що під деревами забрудненість повітря набагато менша, ніж на відкритому місці. Ліс дає матеріали для будівництва деревообробної, меблевої, й хімічної промисловості. Вчені підрахували, скільки деревини витрачається нині на потреби однієї людини протягом її життя. Виявляється, це не так уже й мало - 400 дерев. Адже йдеться про виготовлення не тільки меблів і житла, а й книжок, зошитів. Загалом же люди виробляють з деревини 20000 видів продукції. Ліс затримує вітри, щоб вони не висушували ґрунт. Ліс дає багато грибів, ягід, горіхів, соку.

          Його значення у житті людини важко переоцінити. Тож на деякий час пориньмо у цей загадковий і чарівний світ лісу.

Учень.

Шумить могутній ліс.

Дуби, берези, буки.

Співає сойка, свище дрізд

І воркотять голубки.

Стрибає білка по верхах,

Дітей зозуля кличе,

Вітрець шепоче в галузках,

В ярку потік мугиче.

Цілує сонечко листки

У ніжній теплій ласці.

Гриби наділи шапочки

Так само, як у казці.

Учень.

Тут стільки лісу!

І дощів - як лісу!

Тут у тумані навіть голос гусне!

Ліс у тумані, наче той спокусник,

Ну, просто манить за свої куліси.

І ще сказати, по гриби й чорниці

Куди, як не до лісу заберешся?

А в ньому - стоголосий спів - переспів,

Вважай, тобі, концерт на крижаній гілці.

А трави тут!

Знайди ще десь у світі!

Учень.

Ласкаво просимо в наш дім!

Він, знаю, до вподоби всім.

Це не звичайний дім, дивись:

У ньому дах - небесна вись,

А стіни із живих ялин,

Що дістають аж до хмарин!

Вдягай на спину рюкзачок,

Ходи до нас у „Боснячок”!

Вихователь.

          Зачекайте, зачекайте! Спочатку пригадайте правила поведінки у лісі. Перевіримо свої рюкзаки знань.

Учень.

           Правило 1. Не кричіть, не галасуйте в лісі.

Учень.

          Правило 2. Не рвіть квітів і не ламайте гілок.

Учень.

          Правило 3. Не лякайте і не ображайте лісових мешканців.

Вихователь.

          І тоді ліс відкриє вам свої таємниці та чудеса. А ще говориться про ліс у народних прислів'ях та порівняннях.

Учні говорять прислів`я та порівняння.

- Ліс весною веселить, літом-холодить, восени - годує, зимою - зігріває.

- Один чоловік залишає в лісі слід, сотня - стежку, тисяча - пустелю.

- Ліс і вода - рідні брат і сестра.

- По лісу ідіть, під ноги глядіть.

- Ліс, що купець, всяким харчем, всяким товаром торгує.

- Який ліс, такий і звір.

- Ліс не школа, а всіх навчає.

- Поле має вуха, а ліс - очі.

- Ліс сам себе чистить.

- Слухай, діброво, що ліс говорить.

- Що в лісі гукнеш, так і відгукнеться.

Вихователь.

          Кілька вузликів на пам`ять:

- Мило в лісі вам замінять плоди кінського каштана, ягоди бузини чи гриб-трутовик.

- Зубну щітку можна виготовити з дубової, липової чи осикової палички. Розбити, розім`яти один її кінець на лико - ось і щіточка.

- Зубний порошок одержите, якщо розтовчете вугілля з липи і додасте сухого листя м`яти.

-  Рідину для полоскання рота замінить відвар з м`яти і дубової кори

- Якщо гроза застає вас у мішаному лісі, не ховайтеся під дубом. Найімовірніше, що блискавка влучить саме в нього, а не в бук, граб чи ліщину, в деревині яких багато олії. Секрет простий: завдяки такій рідині ці дерева не електропровідні.

Вихователь.

- Щоб не заблукати в лісі, згадаймо деякі прикмети.

- У берези кора завжди біліша і чистіша з південного боку.

- Трава густіша й вища з південної сторони дерев, пнів, кущів.

- Мохи й лишайники ростуть на корі дерев в основному з північного боку.

- Мурашники знаходяться з південного боку дерев.

- Південний схил мурашника більш пологий, а північний - стрімкий.

Учень.

Зустрічайте нас, дубки,

Відхиляйте віти.

Ось до лісу по грибки йдуть веселі діти.

Вчора випав теплий дощ,

Виросли опеньки.

Ми з грибами зварим борщ,

Ще й який смачненький!

Зустрічайте нас, дубки,

Простелись, травице.

Ось до лісу малюки

Ідуть по суниці.

Учень.

Тихо стежечка у лісі

Привела мене, малого,

На галяву, де суниці

В сяйві сонця золотого.

Там важкі, мохнаті бджоли

Шелестіли тонкокрило

І у затінку тополі

Таїну собі відкрив я:

Лиш торкнув мене промінчик

І в очах моїх розтанув,-

Тої ж миті ясно стало,

Що дорослішать почав я!

           І тому із того лісу я додому понесу не гілки, - а шелест листя, не квітки, а їх красу бо даремно я не нищив те, що ліс подарував... Цю велику таємницю в нашім лісі я узнав.

Учень.

Я вмію з лісом мовчки розмовляти,

І розуміє ліс усі мої слова.

Він мене кличе до своєї хати,

І більшої не треба мені плати,

Аби навкруг: дерева і трава!

Іду до лісу не траву збирати.

Веде мене стежиночка мала

Відвідати галявини-палати,

Щоб лиш почути лісові сонати

І знову повертатись до села.

Учень.

Я ходив сьогодні в ліс,

З лісу казочку приніс.

Розповім про голоси,

Що дарують нам ліси.

Там шишкар:- Ці-ку, ці- ку!

Поселився в соснячку.

А в березині, здається,

Іволга сміється:

-Ів-оло, ів- оло!-

Літо щедре зацвіло.

Стихнув дятел-трудівник,

Слуха жалібненький крик,

Сойка синьокрила всіх перекривила.

І чутно в сосняку музику гомінку...

Пісня „Звіробіка”.

Учень.

Пісня ллється, стежка в`ється

Із низини на горбок,

А назустріч ліс сміється:

- Прошу, прошу в холодок.

Учень.

            Але, шукаючи в лісі порятунку від забрудненого повітря, від хвороб, ми можемо завдати йому шкоди. У Рівненських лісах немало рідкісних тварин, рослин і птахів.

           До Червоної книги України занесені:

Види рослин: береза низька, береза темна, валеріана, вовчі ягоди, гвоздика несправжня, дзвоники, зозулинець, косарики, лілія лісова, підсніжник, сон широколистий, росичка, цибуля ведмежа, плющ, осока затінкова. Види тварин: горностай, зубр, кіт лісовий, ласка, рись, пугач, глухар, журавель сірий, лелека чорний, бджола-листоріз, джміль моховий, жук-олень, шовкопряд березовий, павиноочка мала, махаон, орел-карлик. Тож на деякий час пориньмо у цей казковий і чарівний світ лісу.

(На сцену виходять дерева).

Ведуча.

          Зажадала якось зла мачуха підсніжників серед зими і наказала бідолашній пасербниці будь-якою ціною знайти ці весняні квіти. Виходить дівчина.

Голос з-за сцени.

          Йди, ледащо, і без підсніжників не повертайся!

Ведуча.

          Холодно дівчині, страшно серед темного лісу та й назад не можна-не впустить мачуха й на поріг хати без квітів. Довго бродила бідолашна, плачучи і нарікаючи на свою безталанну долю, та раптом почула дивний і далекий голос. Не здогадувалась вона, що до неї промовляє сам величний дух лісу.

Голос з-за сцени.

          Не сумуй, серденько, обітри свої щічки від гірких сліз. Допоможу я тобі в біді. Розкрий долоню дівчина розкриває і дуже дивується. Ця каблучка стане тобі в пригоді. Лише но загадай і твоє заповітне бажання одразу здійсниться.

Дівчина.

          Дякую тобі, мій рятівнику. А я бажаю, я бажаю, щоб природа ожила... звучать „звуки лісу”, дерева „шелестять” листям. Як гарно стало в лісі! кружляє. Це просто диво! А що це за лісова красуня:

Білокора і вродлива,

Віти - коси до землі.

Де вона - й земля щаслива,

Вся в квітковому вбранні?

          Всі ви впізнали березу - чарівну красуню, оспівану в багатьох піснях, легендах, віршах. Має вона плакучі, повислі віти з серцеподібним зубчатим листячком; дрібні квіточки зібрані у сережки, що так і гойдаються за вітерцем.

Береза.

          Та люди люблять мене не лише за стрункий стан та зелене листячко. Приношу я неабияку користь. З моєї міцної деревини виробляють меблі, котушки, посуд. З білої кори-берести - народні майстри роблять кошики, сільнички, хлібниці. Відвари бруньок лікують різні простудні хвороби, цілющим соком та листом зеленим - виліковують рани, виразки. З кори моєї готують дьоготь - для лікування хвороб шкіри.

Дівчинка.

          Берізонько люба, чи бува, не знаєш ти, де можна знайти підсніжників? Мачуха наказала мені принести цілий кошик цих квітів, бо інакше - не бачити мені світу білого.

Береза.

          Рада б я тобі допомогти, та, на жаль, не знаю, де ростуть ці квіти. Запитай у ялини, може, вона тобі скаже. Дівчина підходить до ялини. Дівчинка.

          Ялинонько зелена, чи, бува, не бачила ти підсніжників?

Ялина.

          Хоч і високо я підіймаюсь над землею, до 25-40 метрів заввишки, хоч віття моє густе і пишне, хоч хвоя у мене шорстка, колюча та вічнозелена, хоч маю товстий стовбур, вкритий червонуватою корою, та видовжені, повислі шишечки, в яких дозріває моє насіння, та підсніжників я не бачила. Та й навіщо вони тобі? Яка з них користь? Ось мене, наприклад, широко використовують у будівництві, для одержання дубильних речовин. Мої бруньки, смолу, хвою використовують для лікування різних хвороб.

          До речі, чи знаєш ти, що з моєї найближчої родички сосни за рік збирають 2-4кг смоли, близько 10 кг хвої, з якої виробляють вітамін С, такий необхідний молодому організму? А як мене шанують люди, як прикрашають на свята!?  Діти навіть склали про мене вірш:

В залі гомін, сміх щасливий,

Чути радісні пісні,

І ялиночка красива

Вся в грайливому вбранні.

З гілочок, як дощик, ллються

Срібні ниточки-струмки,

В кульках весело сміються

Оченят ясні зірки.

Ось іскриночка-сніжинка,

На ялиночці тремтить...

І про цю красу-ялинку

Наша пісенька звучить.

Подобається тобі цей вірш?

Дівчинка.

           Дуже жалісливо, але підсніжники потрібні не мені, а злій мачусі, що наказала мені будь-якою ціною їх принести.

Ялина.

Ну що ж, запитай у дуба, може, він тобі допоможе?

Дівчинка. Підходить до дуба.

          Вітаю тебе, могутній дубе! Ти, мабуть, найстарше дерево у лісі.

Дуб.

          Так, старий вже я, розлогий і поважний, маю жолудів чимало, та є ще й старші за мене. Чи знаєш ти, що найстарший дуб в Україні росте на Рівненщині. Йому вже понад 1300 років. Ох! Сумно мені одному серед цих ялин та беріз, хочеться поговорити з кимось. Присядь, любонько, біля мене.

Дівчинка.

          Ой, дідусю-дубе, так затишно було з вами, так цікаво ви розповідаєте, та мені, на жаль, треба поспішати. Наказала мені мачуха назбирати кошик підсніжників, а я ще й жодного не знайшла. Чи, бува, не знаєте ви, де їх шукати?

Дуб.

       Ні, дочко, не знаю. Та ти не журися. Піди но до калини, вона напевне вже тобі підкаже.

(Дівчина підходить до калини, співає:  „На калині мене мати колихала”).

Калина.

          Дякую тобі, любонько, за слово тепле, за пісню щиру. Росту я у затінку, квітну запашним білим цвітом, дарую людям свої цілющі червоні ягоди-кістянки, якими люди лікують шлункові і простудні захворювання. Та ще ні від кого не чула такої сердечної пісні. Але що ж ти робиш сама серед лісу? Не страшно тобі блукати серед чагарників?

Дівчинка.

           Ой, калинонько, ти - моя єдина надія. Шукаю я серед лісу підсніжників. Забажала мачуха цих весняних квітів, вигнала з хати і без них наказала навіть не повертатися.

Калина.

          Не сумуй, дитино, підсніжники ти зможеш знайти на сусідній галя-

вині, але оскільки це - перші весняні квіти, ти повинна промовити шепоче на вухо.

Дівчинка. (Радісно вибігає на середину сцени і говорить).

Прокинулось сонечко в небі,

Всміхнулось ласкаво землі,

Синички - пташки невеличкі

Співають, радіють весні.

Весна вже іде, поспішає.

Дзюркочуть, лопочуть струмки,

Підсніжники ніжні, тендітні

Розкрили свої пелюстки.

Підсніжник піднімається.

Підсніжник.

           Вітаю тебе, дівчино, я почув, як ти кликала мене. (Дівчина засумувала).        

           Що трапилося, чому ти так несподівано засмутилася?

Дівчинка.

           Яка ти чудова квітка, білосніжна; яке в тебе ніжне стебельце і зелені листочки. Як можу я зірвати тебе, щоб віднести мачусі? Тим паче, що підсніжники занесені до Червоної книги і потребують особливої уваги.

Підсніжник.

           На жаль, не всі це розуміють і разом з моїми квіточками часто виривають і цибулини, а це призводить до знищення мого виду. Але я вдячний тобі за турботу і допоможу тобі в біді - ось тобі підсніжники, але нехай всі пам‘ятають, що ліс - це справжній зелений товариш. Любити його і охороняти - обов`язок кожної людини.

Фінальний вірш.

Дівчинка.

Невже в майбутньому на світі

Не будуть квітнуть дивні квіти?

Підсніжник. 

Конвалії й фіалки ніжні;

І вісник березня - підсніжник?

Ялина.    

Невже ми більше не побачим,

Як сон-трава росою плаче?

Калина. 

Барвінок лісу, квітка мрії

Жар-цвітом землю не зігріє?

Практичні завдання-дослідження „Подружись з деревом”.

Ведуча.

          Уявіть собі, що десь біля вашого будинку, біля школи або в міському парку росте невеличке дерево. Іноді його поливають дощі, іноді розгойдує вітер. Буває, що на деревце сідає зграйка птахів - співають, метушаться... і відлітають.

Завдання 1. Під час прогулянки знайдіть своє деревце і спробуйте поговорити з ним. Назвіть його. Доберіть кілька прикметників, які можна вживати для опису дерева Струнке, веселе, плакуче та інші. Використайте ці слова для складання невеличкої розповіді про дерево, з яким ви вирішили подружитися. Розкажіть про нього своїм друзям, у школі.

Завдання 2. Порівняйте це дерево з іншим, що росте поряд:

- Високе воно чи ні?

- Який у дерева стовбур?

- Можна обхопити його руками, чи для цього потрібна допомога тата, мами або друзів?

- Чи багато у дерева гілок, куди вони спрямовані - вгору, вбік чи вниз?

- Роздивіться форму крони, колір кори, розмір і форму бруньок, листків, інші прикмети.

- Послухайте, чи створює воно які-небудь звуки.

- Опишіть дерево таким, яким воно є зараз, сьогодні.

- Намалюйте своє дерево. Доберіть загадки про деревце. Загадайте їх своїм друзям.

Завдання 3. Проведіть такі спостереження за своїм підшефним деревцем:

- На якому ґрунті воно зростає на чорноземі, глині чи піску?

- Як воно почувається добре, не дуже добре, гине?

- Чим йому можна допомогти полити водою, розпушити ґрунт, замазати ранки тощо?

- 3а потреби разом з батьками допоможіть дереву.

Завдання 4. Дерева можуть жити кілька сот років -  це залежить від виду дерева. Спробуйте визначити вік свого дерева

Завдання 5.

- Намалюйте листочки з вашого деревця.

- Чи є на вашому дереві квіти - які вони, який мають запах?

- Увагу яких комах привертають до себе дерева?

- Як ви гадаєте, навіщо бджоли та інші комахи прилітають до вашого дерева?

- Не забувайте провідувати деревце, над яким взяли шефство. Виконайте

наступні завдання.

Завдання 6.

- 3`ясуйте, які живі істоти живуть на вашому дереві. Що їм потрібно від дерева, щоб вижити?

- А що необхідно дереву, щоб вижити?

- Практичне завдання. Складіть ланцюги живлення, які ви виявили навколо дерева. Вони починаються з рослин. Це - перша ланка. Друга ланка ланцюга - тварини, які харчуються рослинами. Третя ланка - тварини, які харчуються комахами або іншими тваринами.

- Зробіть ланцюжки - гірлянди з різнокольорового паперу. На кожній ланці напишіть, хто з ким пов`язаний. Розкажіть про свої відкриття на уроках з курсу „Я і Україна”.

Завдання 7. Відвідайте своє дерево.

- Подивіться, чи є на ньому плоди. Які вони? Намалюйте їх.

- Подумайте, як дерево з явилося на тому місці, де воно знаходиться, і які нові дерева можуть приєднатися до нього.

Завдання 8.

- Провідайте своє дерево.

- Як змінилося воно і місце, де воно зростає? Про що думає ваше дерево,

що бачить, відчуває восени? Напишіть розповідь від імені вашого дерева.

Прочитайте її своїм друзям у школі.

Завдання 9.

- Провідайте своє дерево взимку.

- Послухайте, чи створює воно які-небудь звуки? Якщо так, то які?

- Яких тварин або їхні сліди ви бачили біля свого дерева?

- Чи прилітають до вашого дерева птахи? Якщо так, роздивіться, які. Як ви думаєте, навіщо вони прилітають?

- Чи є на дереві плоди?

- Хто живиться плодами з вашого дерева?

- Допоможіть птахам - виготуйте для них годівничку, повісьте її на ваше дерево і не забувайте підсипати час від часу корм.