ІДЕ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

  

  

ІДЕ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

МЕТА: Знайомити дітей з цікавими святами. Розвивати допитливість, уміння

             висловлювати свої почуття, пізнавальні   здібності, інтерес до історичної та

             духовної спадщини українського народу.

ВЧИТЕЛЬ: Шановні батьки і діти! Хто не знає  про святого Миколая? Малий і старий

             знає про нього. Весь християнський світ вважає його за великого угодника

             Божого. З великим нетерпінням чекають на прихід Миколая діти. Наслідуймо

             добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом   Доброти, Прощення і Любові до ближніх.

ВЕДУЧА: Жив колись давно на світі

 десь у Азії  юнак,

роздавав дарунки дітям

той  багатий одинак.

 Бідним дітям у потребі

 дарувати він любив,

 аж Господь Вседобрий в небі

Миколая полюбив. 

Став єпископом всезнаним

Миколай і чемно жив.

 Особливої пошани

 він у Бога заслужив.

Запитав Господь:»Що хочеш за  свої заслуги ти?»

 - « Хочу, Господи, я   хочу раз у рік на землю йти.

 Завітати в   кожну хату всіх вітати знов і знов,

 чемним дітям роздавати подарунки за    

 любов».

І отак щоразу, діти, вам щороку Бог дає:

 Миколай мандрує світом-

 подарунки роздає.

Він за них не хоче плати.

Лиш, як то велить Господь,

батька й матір шанувати, рідну церкву і народ!

( ВИХОДЯТЬ ТРОЄ УЧНІВ )

1-ий учень: Забілів снігами гай, їде святий

              Миколай! Коло нього на крилятах

              Синьоокі янголята.

2-ий учень: Хоч надворі зимній час, не забув

              Святий про нас, в кожнім мешканні

              дитинці гарні він дає гостинці.

3-ий учень: Просим ми Тебе, Владико! Втіху

              нам зроби велику, радість нам найбільшу

              дай: звесели наш рідний край!

ВЧИТЕЛЬ: У ніч грудневу місяць світить.

              Чарівні мрії, сни. Тихо всюди, сплять всі

              діти. Вже заснули всі. Біля ліжка Ангел

              Божий, хоронитель Ангел жде. Він

              тихенько вчинить двері подарунки

              покладе.

ВЕДУЧА: Діти, давайте зазирнемо до однієї

              української хати, де живе чемна, добра

              і працьовита дівчинка Іринка.

( ЗА СТОЛОМ СИДИТЬ ІРИНКА І ПИШЕ ЛИСТА)

ІРИНКА: Привітаю святого Миколая, адже це   

                його свято. А ще напишу, щоб знав, до

               кого прийти.

( ВХОДИТЬ БАБУСЯ )

БАБУСЯ: Ти ще не спиш, Іринко? Як у твоїй

               світлиці чистенько? Чекаєш гостей?

ІРИНКА: Бабусю, ви, певно, забули що сьогодні

               ходитиме святий Миколай?

БАБУСЯ: Ні, не забула. Знаю, що до такої чемної

              дівчинки він обов’язково прийде. Лягай

              спати.

ВЕДУЧА: Діти, давайте заспіваємо для Іринки

              пісеньку про Миколая, щоб вона солодко

              спала.

( ДО ЗАЛИ ЗАХОДИТЬ МИКОЛАЙ З ТОРБОЮ ЗА

ПЛЕЧИМА. ЗА НИМ АНГЕЛ)

МИКОЛАЙ: Стомився, сяду відпочину. А хто тут

              живе?

АНГЕЛ: Іринка

МИКОЛАЙ: Знаю, знаю таку. Працьовита, чемна

              дівчинка. Я приніс їй гарного подарунка.

( КЛАДЕ ПІД ПОДУШКУ, ІРИНКА

ПРОКИДАЄТЬСЯ )

         

       

МИКОЛАЙ: Ой, розбудили.

ІРИНКА: Хто до мене завітав?

АНГЕЛ: Святий Миколай.

ІРИНКА: Він одержав мого листа?

АНГЕЛ: Так. Подивися під подушку, який

             подарунок тобі приніс.

ІРИНКА: Дякую, святий! Піду бабусі покажу.

МИКОЛАЙ: Біжи, біжи, Іринко, похвалися.

АНГЕЛ: Подивися, отче Миколаю, як тут багато дітей!

МИКОЛАЙ: Багато, багато. Давно ми не збирались разом. Цілий рік.

АНГЕЛ: А ви знаєте, діти, звідки ми? Де з молока

                 тече дорога, де безліч зір, де царство Бога.

МИКОЛАЙ: Звідти шлють вам щастя й долі, миру, радості, добра. Бачимо, яка хороша           

                    українська дітвора. Тож для вас усіх в торбинці

                    гарні маю я гостинці.

АНГЕЛ: Поглянь, отче Миколаю, а що це у нас в торбинці?

( ПОКАЗУЄ ПУЧОК РІЗОК )

МИКОЛАЙ: Напевно, це капосний чорт Антипко підклав, поки ми збирались у дорогу.

АНГЕЛ: А тут ще й лист якийсь. Від Антипка.

    

 Отче Миколаю, тебе запевняю: тут одні    

               лиш пустуни, я усіх їх добре знаю. Василь спізнився на уроки ще й підбив   

              Сергійку око в чай Павло насипав солі, Сергій схитрував, що хворий. Про

              Марійку, що й казати,- не хотіла віник брати, щоб у хаті підмітати.

МИКОЛАЙ: Невже це правда, діти?

ДІТИ: Ні, ні!

МИКОЛАЙ: Я, звичайно ж, не повірив Антипкові

                     це капосне чортеня любить псувати дітям свято. Я впевнений, що ви   

                     слухняні, чемні діти. Хоча іноді любите трішечки попустувати. Чи   

                     слухаєтесь ви своїх батьків? Чи допомагаєте мамам і бабусям по

                     господарству?

ДІВЧИНКА: Я своїй матусі милій залюбки допомагаю, мию посуд і підлогу, у квартирі   

                      прибираю.

ХЛОПЧИК: А я допомагаю тату ремонтувать його машину, поливаю дома квіти і  

                     ходжу до магазину.

МИКОЛАЙ: Молодці, а як у вас справи в школі?

                      Ви старанно вчитеся? То напевно, і віршиків багато знаєте про мене?   

                     Розкажіть.

1-ий учень: Коли Святий Микола на землю йде,

 то кожен дім і школа, мов вулик бджіл,  гуде.

2-ий учень: Там дітвора чекає на срібних янголят,

                   що із доріг безкраїх на землю загостять.

3-ий учень: Бо добре знають діти,

 що ні сніжний танок,

 ані мороз, ні вітер

 не спинять їх  санок.

4-ий учень: А на санках-дарунки!

Ах, як багато їх!

Для кожної дитинки,

для всіх, для  всіх, для всіх!

5-ий учень: Святий та добрий Миколаю,

 на тебе ждемо вже давно.

 Що даси, того не знаєм,

та просим тебе одно.

6-ий учень: Ти нашим родичам дай сили,

щоб виховати нас могли,

щоб у здоров’ї,  щасті жили,

 поки зростуть їх діточки.

7-ий учень: А всьому нашому народу ти добру долю принеси,

усяке зло й лиху пригоду   

від України відверни.

МИКОЛАЙ: Молодці, діточки! Гарні вірші!

УЧЕНИЦЯ: Святий Миколаю, а ми не тільки вірші знаємо. Ми ще й молитви вміємо.

1-ий учень: Пошли нам, Боже, маленьким дітям,

 щастя, здоров’я на многії літа.

2-ий учень: Щоб виростали розумні і сильні, душею чисті і серцем вільні.

3-ий учень: Щоб нам світила зіронька долі, щоб ми не знали лиха ніколи.

4-ий учень: Ангеле Божий, хоронителю мій! Завжди біля мене стій, вранці, ввечері,                       вдень і вночі будь мені при помочі.

                     

5-ий учень: Силу і здоров’я дай нам, Божа Мати,

                    поможи учитись, гарно працювати, щоб була утіха для тата і мами.       

                    Змилуйся над нами.

МИКОЛАЙ: Переконуюся знов,

недарма до вас прийшов.

 Заслужили ви дарунки,

вже   витягую пакунки. ( Миколай роздає подарунки )

       

Ось, слава Богу, все роздав,

 що міг і що з собою взяв.

Від днись за рік знов прийду,

 то може більше принесу.

 Засидівся я у вас

йти прийшов мені вже час

 інші дітки ще чекають

і мене так виглядають.

 Будьте здорові і слухняні,

помагайте вдома мамі,

 слухайтесь, як вам велів,

і батьків і вчителів.

До побачення!

ДІТИ: До побачення!

       

ВЕДУЧА: Ось і закінчилось наше свято. Але Святий Миколай обіцяв повернутися через рік.

Отож, гарно вчіться, поводьтесь чемно, і наступного року він обов’язково завітає до нас у гості.

( ДІТИ СПІВАЮТЬ ПІСНЮ « ОЙ, ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ ».)