ДЯКУЄМО МАМІ І ТАТУ ЗА ДОПОМОГУ БАГАТУ

Тема: Дякуємо мамі і тату за допомогу багату.

Мета: викликати бажання виразити вдячність батькам за турботу, любов до доньки чи сина; виховувати стремління розвивати в собі кращі людські якості, шанобливо ставитись до членів своєї родини; формувати в дітей культуру почуттів.

Запис на плакаті:

Батько і мати два сонця гарячих

Що нам дарують надію і тепло

Батько і мати у долі дитячій

Треба, щоб кривди між них не було.

Діти заходять в зал із співом пісні:

Зеленеє жито зелене ,

хорошії гості у мене,

Зеленеє жито женці жнуть,

хорошії гості мене ждуть

Зеленеє жито зелене,

хорошії гості у мене

Зеленеє жито ще й овес

тут зібрався рід наш увесь

Учениця.

У нас здавна є традиція славна:

Воду взяти з чистої криниці,

Муку з ярої пшениці,

Руками добрими замісити

І гостей на свято запросити!

Просимо на хліб на сіль, на наше свято!!!

Любі наші щиро вас вітаєм.

Хлібом-сіллю дорогих радісно стрічаєм.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро

Стрічаємо з хлібом любов'ю і миром

Щирі вітання і найкращі побажання

Міцного здоров'я та багато років щасливого життя

Хліб-сіль і низький уклін прийміть від дітей своїх.

Вчитель.

          Любі діти шановні батьки проходять роки, місяці, дні. І так наближається час нашої розлуки. Закінчується час навчання в початкових класах.

          І цих чотири роки з нами ,діти, крокували, вчилися, переживали, згадували свої роки навчання, Люди, для яких ми повинні відшукати найкращі найщиріші слова, щоб виразити подяку і повагу до них - це батьки: тато і мама.

1 учень.

Рідні мами, рідні тати,

Ми вітаєм вас на святі

Ми вас любим щиро-щиро

Вам бажаєм щастя й миру.

2 учень.

Ви нас теж любіть, рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі,

Хочем бути на вас схожі

І, як ви, такі ж хороші.

Хай же наше добре слово

Розквітає веселкове.

Вчитель

           Маленька людина з'являється на світ безпомічною. Як навчити її робити перші кроки, як виховати розумною, працьовитою, доброю, чесною. Ці думки хвилюють вас батьків.

          Шановні батьки, ви найрідніші, не замінимі, найдорожчі за всякі скарби для своїх дітей. Це для вас ми хочемо зробити сьогодні свято. Нехай час проведений сьогодні разом, буде для вас відпочинком і принесе радість, душевне задоволення і приємні спогади.

           Сім`я - це батько, мати і обов'язково діти. Народження дитини на світ це великий дар Божий і безмежна радість. Така радість була і у ваших сім'ях, коли народилися ці хлопчики і дівчатка.

.......... -  народилися першими дітьми.

.......... -  народилися другими дітьми.

........... -  народилися третіми дітьми.

           Але і 1, 2, 3, був чеканим сином або дочкою.

           Так склалася доля людського життя, що найбільше тривог, клопоту припадає на жінку матір, продовжувальницю роду. Це вона, мами, вдивлялася в маленьке обличчя крихітки і тихенько співала. Колискова пісня її створив народ - геній.

Учень.

І мати молода, і сонце юне,

І в неї на колінах немовля,

В прозорому повітрі наче струни,

Гудіння оксамитного джмеля.

Прислухаюсь - співає колискову,

Не знаєш, чи дитині, чи собі...

І мати молода і юне слово

І яблуні у ранішній журбі.

А. Кисильов

Вчитель.

Як сяде сонце в комиші

Дітей гойдали на калині

Матусі - вічні берегині

Колиски нашої душі.

Пісня.

Вчитель.

           Підростали діти. Ще недавно вони були маленькими дошкільнятами. І мама з татом учили вас говорити, промовляти слова.

Учень.

    Рідне слово

Під старими яворами

Білих буслів білі діти,

Зранку-раночку дзьобами

Вчаться рідно клекотіти.

І рідненько тьохка в лузі

Соловей до солов'яти...

А мене навчали мамуся та татусь

Рідним словом розмовляти.

Вчитель

          А потім прийшли ці хлопчики й дівчатка вчитися в перший прогімназійний клас НВК №10. І так стала ліпитися наша класна сім'я. З усіма радощами, хвилюваннями, ви, діти, поверталися додому і бачили зацікавлені очі своїх батьків - тата і мами.

           Це вони придивлялися до кожної вашої букви, цифри в зошитах, допомагали вам розв'язувати задачі, просили читати художню літературу.

           А ви, напевне, в душі мали такі думки, які можна передати рядками вірша

Учень

Батьки „чомучки”

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають,

Смішно і сказать комусь!

Бо щодня мене питають

Лиш одне: „чому й чому”?

Ти чому образив Віту?

А чому отримав двійку?

І чому прийшов так пізно?

Та чому в шкарпетках різних?

Ти чому такий непослух? -  

А чому не стелиш постіль?

Ти чому це вірш не учиш?

А чому портфель без ручки?

І чому такий синець?

Ох! Настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи -

Хоч би й дуже захотів...

Треба їх віддать до школи -

Хай питають вчителі.

А. Костецький

Вчитель.

           Людина, народ - це мудрець, який через своє пережите в житті складає вірші, легенди і прислів'я.

           Послухаймо прислів'я про маму.

Діти.

1.  Материн гнів, як весняний сніг - рясно впаде, та скоро розтане.

2.  Мати одною рукою б'є, а другою гладить.

3.  Дитина плаче, а матері боляче.

4.  У дитини заболить пальчик, а в матері - серце.

5.  У кого є ненька, у того й голівка гладенька.

6.  Нема в світі цвіту цвітнішого над маківочки, нема ж в роді ріднішого за матіночки.

7.  На сонці тепло, а біля матері добре.

Вчитель.

          З одного боку тривога мами, а з другого - турбота тата.

Батько це захисник, годувальник. Батьківська любов, згідно з народною мораллю, має бути стриманою і врівноваженою. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Саме така і є батьківська любов. В характері тата - стриманість на ласку, певна віддаленість у похвалі. Але як діти радіють, коли почують в коридорі кроки тата.

          Правильно роблять ті діти, які наслідують хороші вчинки тата. А ось прислів'я про них.

Діти.

1.  Батькова лайка - дужча за материнську бійку.

2.  Як навчив батько, не навчить і дядько.

3.  Який дуб - такий тин, який батько - такий син.

4.  батько краще догляне семеро синів, ніж семеро синів батька.

(Зачитування висловів).

Пісня.

Вчитель.

           Кожна мама, кожен тато вчать свою дитину любити рідний край, місце де народилися, любити свою Батьківщину.

           Великий педагог Ушинський писав: „Важко передати словами те, щось особливо світле, коли ми згадуємо теплоту рідного сімейного гнізда. До глибокої старості залишаються у нас якісь задушевні зв'язки з сім'єю. Сімейне почуття...пробуджується до останніх днів життя.”

Учень.

Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла,

Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами й тата.

Учень.

Коли зміцнюють крила, щоб літати

Не забувай про рідних маму й тата

Та встигни добре слово їм сказати,

До поки ти живеш у рідній хаті.

Учень.

Одна батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати?

Що босим колись протоптав.

Пісня.

Вчитель.

           Дорогі татусі, вас дуже люблять дочки і сини. Можливо, вони соромляться про це сказати, а пишуть ось що...Послухайте.

(Зачитування висловів).

Вчитель.

           А тепер хвилинка гумору.

(Розповідають діти).

Обмова

На розпеченому пляжі

Лає даму дама:

Та яке ж це виховання?

Та яка ж ви мама?

Та скажіть же ви що-небудь

Вашому синочку.

Він же кидає грязюку

На мою сорочку.

То якраз не мій синочок, -

Дама гордо мовить. -

Мій он вашим капелюшком

Жабеняток ловить.

Помічник

Мама ввечері прийшла

З поля, із прополки,

А назустріч їй біжить

Стрибунець Миколка.

Стерегло город і сад

Цілий день хлоп'ятко.

Ну, синочку, як діла?

Мамо, все в порядку!

Я й циганці помагав...

Що ж вона робила?

На городі і в саду

Курочку ловила.

А курочку як стрибне! -

І присіла в просі.

Якби я не допоміг,

То ловила б досі.

Таємниця мозку

Кличе хлопець:

-   Чуєш, тату?

Чого тобі, синку

Я знайшов у себе в книжці

Цікаву картину.

На картині людський мозок

Череп ніби знятий...

Так чому в людини мозок

Геть увесь пом'ятий?

Батько глянув, посміхнувся.

Тут ясна картина.

Як народиться, синочку,

На цей світ людина,

То вправляють і вправляють

їй мозки потрошку,

Доки стане в неї мозок

Схожим на гармошку.

     Найкраща мова

Йде синок до школи вперше.

Пита батька мати:

Якій мові ми синочка

Будемо навчати,

Українській чи російській?

Обидві ж хороші.

Хай вивчає ту, якою

Печатають гроші.

Дебют

У відсутності дружини

Молодому тату

Перший раз Володю - сина

Довелось купати

Покупав, і до малого:

Справились так само,

Або навіть краще того,

Ніж це робить мама.

Тільки Мама, — каже Вова,

Як купати має

То мені обов'язково

Валянки скидає.

Двійка за співи

- Надійко, ти за що сьогодні двійку одержала?

- За співи....

- Невже ти не могла заспівати як слід?

- Я заспівала, але на уроці математики.

Коли мама у відрядженні...

           Оскільки мами не було вдома батько, став розбудив дочку і повів її в дитсадок. В один привів - не приймають, в другий  - не беруть, а дорогою в третій дочка й каже:

- Тату, поки ти водиш мене по садках, я вже до школи запізнилась....

Коріння й насіння

- А ти датку, в школі вчився?

- Учився, Сергійку.

- А це правда, що ти тату був одержав двійку?

- Було таке, траплялося...

Малий засміявся....

- Тоді мама правду каже, що я в тебе вдався.

Пісня про тата.

Вчитель.

           Письменники,  поети  в  творах,  віршах  оспівують,   прославляють,  з  повагою відносяться до жінки-матері, берегині роду.

Учень.

Є немало мам на світі,

Мами добрі, мами світлі,

Та одна є наймиліша.

Хто вона? Скажу вам я -

Рідна матінка моя.

Учень.

І коли згрубіла ваша мова,

їй здобудьте ласку із грудей

Бережіть їх від злого слова,

Бо найглибші рани - від дітей.

Учень.

Мати піде, в серці лишить рану -

Всохне корінь твій і верховіть

Закликаю, бережіте маму!

Діти світу, матір бережіть.

Розмова матері з сином.

Син.           

Чом у тебе у косі ясна

Забриніла раптом сивина?

Мати.         

Од любові, од... надій

Ти ж один у мене, синку, мій.

Син.           

А в бабусі голова біліш -

То ж мене бабуся любить більш?

Мати.        

В неї діти - доньки і сини -

Додають сердешній сивини.

Син.           

Чом же тьотя біла як зима?

В неї діточок не було і нема.

Мати.        

Так, синочку біла геть вона

Бо нудьгує цілий рік одна.

Вчитель.

Є чудова пісня, якою передається жіноча душа і серце дітям.

Пісня

Вчитель.

          Діти, багато роботи припадає на руки вашої мами. Ці руки ласкають, прибирають, миють, можливо і болю комусь завдають. Але діти шкодують своїх мам, допомагають в домашніх справах.

Вірш.

Руки матерів.

О руки ті! Вони вночі не сплять,

Оберігаючи рожевий сон дитяти.

З віків у вічність проліта Земля,

Нас на руках тримаючи, як мати.

З чужих країв вертаючи домів

Після далеких мандрів і розлуки,

Цілуймо руки наших матерів,

Натруджені, ласкаві, рідні руки!

Вони нас від колиски повели,

І сорочки нам шили й вишивали,

І підкидали в небо нас малих,

Щоб і вжитті ми високо літали.

Мов ластів'ят лаштуючи в політ,

В любистковому літеплі купали,

І прикипали руки до воріт,

Коли у світ між людьми випускали.

Ніщо не вічне - вічні матері.

Уже й тоді, як нікому стрічати,

Допоки сонце сяє угорі,

Вона жива, многостраждальна мати.

З чужих країв вертаючи домів

Після далеких мандрів і розлуки,

Цілуймо руки наших матерів,

Натруджені, ласкаві, рідні руки!

А ось як про це пишуть...

О. Орач

(Зачитування висловів).

Вчитель.

          Вітаючи когось зі святом ми даруємо квіти. Про деякі із них складено легенди. А ось квітка, яку рідше приходиться дарувати, але слова і музика зачаровують мелодійністю.

           Дорогі батьки, заспіваймо разом. Пригадайте в ці хвилини тих, хто вам подарував життя - ваших матерів.

Пісня Чорнобривців.

Вчитель.

          Шановні батьки дуже люблять вас діти і мають таке бажання.

Учень.

     Новий закон.

Коли б начальником я став

Хоч на одну годину,

То я одразу б наказав

Закон ввести єдиний:

У дні святкові й вихідні

Батьків не допускати

Без нас у парк, на стадіон,

До цирку й до театру,

Ще й всюди б входи спорядив

Словами охоронними:

„Вхід без дітей

Для всіх батьків

Суворо заборонено”. А. Костецький

Вчитель.

          А тепер перевіримо смекалку батьків.

Діти задають питання:

1.  Ви заходите вночі до кімнати, і якій є дві лампи: газова та бензинова. Що ви запалите ви запалите в першу чергу? (сірник)

2.  Дошку треба розпиляти на 10 частин. Скільки зробите розрізів? (9)

3.  Яку кількість тварин взяв Ной на свій ковчег? (парну)

4.  Що буде з червоною шовковою хустиною, якщо її занурити на 5 хв під воду на глибину 150 м? (мокра)

5.  Чого не можна наздогнати? (свою тінь)

6.  Що наймудріше на світі? (правда)

7.  Що тепліше одного кожуха? (2)

8.  Летів гурт голубів і стояли три дуба. Як сядуть по два -   один дуб гуляє, як сядуть по одному     дуба не вистачає. Скільки було голубів і дубів? (3 дуби, 4 голуби)

9.  В кого найбільша шапка? (в того, в кого найбільша голова)

10. Що не так? (будьте уважні).

Настало літо. Спека. Ідуть жнива.

На градуснику -  32° С.

По колії тролейбус їхав містом,

сидів я поруч з татом - машиністом.

Вчитель.

          А ще є люди, які перенесли вдруге велику душевну радість. Це вони бабусі. Правду кажуть у народі: „Справжні діти це онуки”. Бабуся невтомна бджілка. Заради онуків вона віддасть усе, останньою крихтою вона поділиться. Кажуть, що бабусі люблять більше, ніж власних дітей. Вони з любов'ю передають їм свої уміння. Це вони і є справжніми подружками, з якими можна поділитися секретами.

Учні.

Бабусю моя рідненька,

Матусю моє мами

Присядь біля мене близенько,

Я ніжно так пригорнуся,

Накину тобі на плечі

Хустину оцю чудову.

Як гарно тобі малечі,

Бабусю, завжди будь здорова!

На руки твої подивлюся,

Що ніжно голівку ласкали.

Ці руки моєї бабусі

В колисці мене колихали.

Вони і старенькі, та вправні

Все вміють ці руки робити.

Хустиночки вишити гарні,

Сніданки й обіди варити.

За все вам вдячні, бабусі!

Ой, яка ж бо ти, бабусю добра та мила,

Того словечком не сказати, не моя ще сила.

То не сонечко на небі, в лузі квітка красна,

То бабуся в нашій хаті, мила і прекрасна.

Свою бабусю знаю яз давніх пір,

Її обличчя любе, її ласкавий зір,

Замислиться бабуся, зажмуриться на мить,

І знов дивись, сміється, ласкаво гомонить.

Дай, бабусю, поцілую

Сивину твого волосся,

Теплим диханням зігрію

Снігом вибілені коси

Багато у бабусі турбот - не злічить!

Одній всю ротату нелегко зробить.

І хочеться вам, друзі, таке усім сказать,

Ми будем вам бабусі завжди допомагать.

Вчитель.

           Дорогі бабусі! За щоденними турботами ми не маємо часу подякувати вам за добро, яке ви робите для онуків. Ніжні і щирі слова вам говори онуки, а зараз я надаю слово вашим дітям, (говорять батьки).

Учні.

Милі наші матусі!

Ми вам шану складаєм,

І зізнатися мусим,

Що без вас нас немає.

Ви нас рідні зростили,

Нам життя дарували,

І безмежно любили,

Від біди захищали.

Тож сьогодні я хочу

Вам „спасибі” сказати,

За недоспані ночі,

На тривоги багаті.

За натруджені руки,

Що не знають утоми,

За хвилини розлуки,

Як не ладиться в домі.

Ви завжди у роботі,

На вас кинуті діти,

Повсякденні турботи,

Нема часу й хворіти.

Густі зморшки покрили

Ваше добре лице,

І все менше в вас сили -

Пам'ятайте про це!

Ми вас любимо щиро,

Люблять вас і онуки,

Всім бажаємо здоров'я,

Жити в щасті і мирі.

Вчитель.

           Знайте, діти, батько і мати живуть для вашого щастя. Не завдавайте їм болю, образ, страждань.

           Хороше навчання, чесність і працьовитість це радість для них. По - справжньому любити їх - це означає приносити в дім радість, мир, спокій. Справжня ваша свобода - бути слухняними дітьми. Підкорятися волі батьків - це перша дисципліна совісті.

Учні.

       Батько і мати.

Як мені вас не любити,

Рідний батько, нене!

То ж ви мене згодували

І дбали про мене

То ж ви мене згодували

Щирими руками.

Ой , немає кращих в світі,

Як батька і мами.

Батько розуму навчає,

Мати приголубить,

Ніхто мене так на світі,

Як вони, не любить.

Дай же Боже, щоб я виріс,

В школі гарно вчився,

Щоб я батькові і ненці

Добре відплатився.

                             А. Лепкий.

Вчитель.

          Три нещастя є в людини - старість, смерть, лихі діти. Старість невідворотна.

           Смерть невловима. Перед цими нещастями ніхто не може закрити двері свого дому. А ось від лихих дітей можна дім вберегти. Будьте слухняними. Не робіть поганих вчинків. Вмійте відчути найважчі душевні переживання батька і матері. Пам'ятайте, що ранню старість для батьків приносять сердечні хвилювання, переживання. Найбільше вражає байдужість, невдячність доньки або сина. Учіться шанувати свого тата і маму.

          Любіть щиро з благоволінням. Дякуйте матері Землі і Богові, що послав вам маму і тата.

          От, які слова є в Божій заповіді:

         „Шануй батька і матір твою, щоб добре тобі було, та щоб довголітнім ти був на землі.”

Пісня.

Вчитель.

Ми любимо вас кохані мами й тати

Ми вам бажаємо здоров'ячка багато

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб житті ніколи не хворіли

Хоч часом ми буваємо нечемні,

І дуже ви хвилюєтесь за нас,

Але у серці знаєте напевно:

Ми більше радуємо вас

Побажаєм вам 100 років жити

Без горя, сліз і без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров'я

На многії літа і назавжди.

Вчитель.

Хай Бог охороняє вас від злого

Хай світить сонце і колосяться жита

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії і многії літа.

         (Подяка батькам - за присутність, дітям - учасникам, вчителю музики - за музичні номери).